Робота у IDEA StatiCa – один із найцікавіших етапів створення конкурсного проєкту – учасник Steel Freedom 2023

Як ви дізналися про конкурс Steel Freedom, і що мотивувало взяти в ньому участь?

Про конкурс Steel Freedom я дізнався ще під час навчання на 3–4 курсі, але тоді лише спостерігав за роботами учасників – не наважувався долучитися. Вперше вирішив взяти участь уже на 5 курсі, у 2022 році. Цікаво, що тоді я одночасно був у двох командах — так дозволяли правила, адже це були різні проєкти. Хоча жодна з команд не потрапила у фінал, ми здобули перемогу в номінації від ЛІРА-САПР, що стало для мене класною мотивацією.Участь у конкурсі сприймав не просто як змагання, а як можливість спробувати свої сили, попрактикувати командну роботу з архітекторами й відчути, як народжується реальний проєкт – від ідеї до конструктивного рішення. Це був досвід, який реально зарядив і підтвердив, що хочу розвиватися саме в цьому напрямку.

Наскільки важко було втілювати в конструкціях творчі ідеї архітектурної частини вашої команди?

Проєкт Steel Freedom 2023  «Реабілітаційний центр для військовослужбовців та ветеранів війни в м. Житомир»

Іноді втілювати творчі ідеї архітекторів було справжнім викликом – у хорошому сенсі цього слова. Архітектори завжди хочуть зробити щось максимально ефектне, а моя задача як конструктора – зробити так, щоб це не лише гарно виглядало, а й стояло, витримувало навантаження і підлягало реальному виконанню. Тому іноді доводилося трохи “приземляти” найсміливіші ідеї, шукаючи баланс між естетикою та фізикою.Але саме в цьому і є кайф командної роботи — коли ми разом знаходимо рішення, яке одночасно красиво виглядає, логічно працює й відповідає реальним конструктивним можливостям.

З якими викликами ви зіткнулися під час роботи над вузлами для проєкту?

Під час проєктування ми зіткнулися з низкою цікавих викликів, пов’язаних із вузлами конструкцій. У проєкті були прийняті як жорсткі, так і шарнірні з’єднання — зокрема, головні балки спиралися на колони через жорсткі вузли, які потрібно було детально перевірити. Важливим моментом було визначити реальну жорсткість вузлів, адже, як відомо, абсолютно жорстких або абсолютно шарнірних з’єднань у природі не існує.

Щоб отримати реалістичну модель поведінки конструкції, я виконав розрахунок найскладніших вузлів у IDEA StatiCa, що дозволило не лише уточнити жорсткість, а й підібрати оптимальні перерізи елементів. Цей етап став одним із найцікавіших — саме тоді конструкція “оживає” і починає поводитись як справжня.

Чи були якісь цікаві або кумедні випадки у співпраці з архітекторами вашої команді?

Не зовсім кумедний випадок, звісно, але показовий. Ми з архітекторами домовилися, що я отримаю фінальну архітектурну модель приблизно за три тижні до дедлайну — щоб спокійно все пропрацювати, розрахувати й узгодити деталі. Але, як це часто буває, реальність внесла свої корективи: архітектуру я отримав за чотири дні до дедлайну. Уявіть моє здивування і “радість” у той момент ????. Довелося ввімкнути режим аварійного проєктування, але в результаті все встигли — як завжди, на останньому диханні, зате якісно.

Що, на вашу думку, відрізняє Steel Freedom від інших студентських чи професійних конкурсів?

Steel Freedom — це справді унікальний конкурс. Він уже багато років залишається однією з найкрутіших платформ для студентів, де можна не просто “намалювати” ідею, а пройти повний шлях — від концепції до конструктивних рішень. Я щиро вдячний організаторам, що продовжують проводити цей конкурс, особливо після 2022 року, коли, попри всі труднощі, він не зупинився.Дуже цінно, що теми проєктів тепер часто пов’язані з відбудовою України. Наприклад, цього року — реконструкція корпусу Івано-Франківського університету нафти й газу, який був пошкоджений через російські обстріли. Це надає конкурсу зовсім іншого, глибшого змісту — ти розумієш, що твоя робота може мати реальне значення.

Яку спеціалізацію ви обрали для дипломної роботи?

Хоча Steel Freedom більше орієнтований на використання металевих конструкцій, я навчаюся на кафедрі геотехніки, тому для дипломної роботи обрав саме геотехнічну спеціалізацію. На мою думку, основа — це те, з чого все починається. Дуже важливо правильно враховувати жорсткість ґрунтової основи, адже вона суттєво впливає на напружено-деформований стан каркаса. Навіть найідеальніший металевий проєкт може поводитись зовсім інакше, якщо не врахувати реальну роботу ґрунту під спорудою. Тому я завжди підходжу до конструкцій як до єдиної системи “основа — фундамент — будівля ”, де все взаємопов’язано.

Як склалась ваша кар’єра одразу після закінчення університету?

Моя кар’єра почалася ще під час навчання — приблизно з 4 курсу я почав працювати за спеціальністю. З того часу постійно розвиваюся у цій сфері й зараз працюю провідним інженером-проєктувальником з механічного опору і стійкості. Паралельно навчаюся в аспірантурі КНУБА на кафедрі геотехніки, де також долучаюся до проведення практичних занять і допомагаю студентам розбиратися з реальними інженерними задачами. По суті, моя робота й навчання — це частини однієї історії про бажання робити конструкції міцними і надійними????.

Чому ви обрали аспірантуру саме на кафедрі геотехніки?

Я обрав аспірантуру саме на кафедрі геотехніки, тому що з досвіду роботи зрозумів: правильно врахована жорсткість основи може кардинально змінити результати розрахунку конструкції. Дуже часто інженери концентруються лише на каркасі, але забувають, що споруда стоїть не у вакуумі — ґрунт також “працює” і суттєво впливає на розподіл напружень.Мені цікаво досліджувати цю взаємодію — як змінюється поведінка конструкцій залежно від властивостей ґрунту, і як можна точніше це враховувати в розрахункових моделях. По суті, я хочу, щоб інженерна механіка “зустрілася” з геотехнікою, і щоб розрахунки відображали реальну поведінку споруди, а не лише теоретичну.

Як ви поєднуєте наукову та професійну діяльність? Чи допомагає одне іншому?

Наукова та професійна діяльність у мене тісно пов’язані й чудово доповнюють одна одну. Робота в проєктуванні дає розуміння реальних задач, з якими стикаються інженери, а наукова діяльність — можливість глибше розібратись у фізичних процесах і знаходити нові, більш точні підходи до розрахунків. Часто те, що я досліджую в аспірантурі, одразу застосовую на практиці — і навпаки, реальні проєкти підкидають теми для наукових досліджень. Це такий собі замкнутий цикл інженерного розвитку, який постійно рухає вперед.

З якими конструкціями вам більше подобається працювати?

Найбільше мені подобається працювати з залізобетонними конструкціями, оскільки вони дають широкий простір для проєктування та відпрацювання складних розрахунків. Водночас мені дуже цікаво працювати і з металевими, і з дерев’яними конструкціями — вони вимагають іншого підходу до розрахунків і часто дають більше творчої свободи. По суті, для мене цікаві всі конструкції, де можна поєднати точні розрахунки з реалістичною конструктивною ідеєю.

Чи допоміг досвід, отриманій під час конкурсу, у реальних проєктах?

Так, досвід, отриманий під час конкурсу, дуже допоміг у реальних проєктах. Саме під час участі я познайомився з IDEA StatiCa, і завдяки перемозі в номінації від BIM Solutions отримав можливість активно використовувати цю програму.

Вона значно полегшує розрахунок вузлів у реальних проєктах і дозволяє швидше та точніше підбирати оптимальні перерізи, що безпосередньо впливає на якість конструктивних рішень.

Які сучасні тенденції у проєктуванні металевих конструкцій ви спостерігаєте сьогодні в Україні?

Після початку повномасштабного вторгнення зросла потреба у виготовленні захисних конструкцій для енергетичних та інших критичних об’єктів. У другій половині 2023 року заводи-виробники металоконструкцій відзначили збільшення попиту на виготовлення таких конструкцій.

Чи маєте ви досвід участі к міжнародних проєктах?

Так, маю досвід участі у міжнародних проєктах. Найчастіше це були модульні дерев’яні будинки, які дуже популярні в Європі завдяки швидкості зведення та екологічності. Крім того, брав участь у проєктах великих дерев’яних складів з клеєних рам, що дозволило мені здобути досвід у роботі з масштабними конструкціями та адаптації технологій до різних стандартів і умов будівництва за кордоном.

Як ви дивитесь на ситуацію з використанням Єврокодів в Україні та остаточним відходом від ДБН?

Це справді цікаве питання, і тут є кілька точок зору. З одного боку, повний перехід на Єврокоди виглядає логічним: у Європі більше ресурсів вкладають у дослідження та експериментальні дані, і це дозволяє отримувати більш точні та якісні конструктивні рішення. З іншого боку, нам також важливо мати власні норми, адаптовані до українських умов, ґрунтів, клімату та специфіки будівельного ринку. Ідеально, на мою думку, поєднати досвід Єврокодів із локальними дослідженнями та розробити гнучкі національні норми, які будуть і сучасними, і практично придатними для України.

Наскільки, на вашу думку, важлива співпраця між архітектором, конструктором і монтажником у процесі створення якісного проєкту?

Співпраця між архітектором, конструктором і монтажником надзвичайно важлива для створення якісного проєкту. Чим раніше вона починається на етапі проєктування, тим легше узгодити естетику, конструктивну надійність і технологічну зручність монтажу. Такий підхід дозволяє уникнути помилок, оптимізувати витрати матеріалів і часу, а також створити конструкцію, яка буде і красивою, і реально здійсненною.

Які інструменти чи програмне забезпечення, окрім IDEA StatiCa, ви найчастіше використовуєте у своїй роботі?

Для проєктування конструкцій я найчастіше використовую Autodesk Revit, який дозволяє створювати детальні 3D-моделі та координувати роботу з архітектурою. Для загальних розрахунків застосовую LIRA-FEM та Dlubal RFEM, а для розрахунку вузлів — IDEA StatiCa. Окрім цього, у геотехнічних проєктах активно використовую Plaixs, GEO5 та DeepEx, що дозволяє враховувати роботу ґрунту та основу конструкцій на високому рівні точності.

Якими якостями, на вашу думку, має володіти сучасний інженер – проєктувальник, щоб бути успішним у своїй справі?

На мою думку, сучасний інженер-проєктувальник має поєднувати технічну компетентність з креативним мисленням. Важливо не лише вміти точно розрахувати конструкцію, а й розуміти, як її інтегрувати в архітектурну ідею та реальні умови будівництва. Крім того, успішний інженер повинен бути комунікабельним, вміти працювати в команді з архітекторами, монтажниками та замовниками, а також готовим швидко адаптуватися до нових технологій та програмних інструментів.

Що для вас найцінніше в роботі проєктувальника — творчість, точність, відповідальність чи щось інше?

Для мене в роботі проєктувальника найціннішими є поєднання точності та відповідальності. Важливо, щоб конструкції були надійними і безпечними, адже навіть маленька помилка може мати серйозні наслідки. Водночас я отримую задоволення від творчості, коли шукаю оптимальні рішення та поєдную технічну складність із архітектурною ідеєю. Тобто для мене важлива гармонія між точністю, відповідальністю та креативністю.

Як ви вперше познайомилися з програмою IDEA StatiCa?

Вперше я познайомився з IDEA StatiCa під час роботи над проєктом для Steel Freedom. Раніше я про цю програму не знав, а участь у конкурсі дозволила оцінити її можливості для розрахунку вузлів та підбору оптимальних перерізів, що стало дуже корисним досвідом для подальшої професійної роботи.

У чому, на вашу думку, головні переваги цієї програми для проєктувальників металевих конструкцій?

Головні переваги IDEA StatiCa для проєктувальників металевих конструкцій — це зручність у роботі, інтеграція з іншими програмними комплексами та можливість виконувати спеціальні розрахунки жорсткості вузлів, міцності компонентів, напружень і деформацій, що значно підвищує точність і ефективність проєктування.

Чи допомогла Вам IDEA StatiCa під час конкурсу і чи використовуєте ви її у своїй теперішній роботі, і як саме вона допомагає в реальних задачах?

Так, IDEA StatiCa дуже допомогла мені під час конкурсу, адже складно уявити, як би я вручну розраховував усі ці вузли — те, що в програмі займає буквально декілька хвилин, вручну вимагало б дуже багато часу та уваги. Зараз я активно використовую її і в реальній роботі, особливо для перевірки металевих та дерев’яних з’єднань, що значно спрощує підбір перерізів і дозволяє впевнено контролювати безпеку та надійність конструкцій.

Які у вас плани на майбутнє?

Мої плани на майбутнє пов’язані з відбудовою України після перемоги. Хочу застосовувати свої знання та досвід у проєктуванні, щоб будувати надійні, сучасні та безпечні конструкції, які допоможуть відновлювати інфраструктуру та покращувати життя людей.

Що б ви хотіли побажати учасникам Steel Freedom 2025 — тим, хто тільки починає свій шлях у проєктуванні?

Хочу побажати натхнення та сміливості пробувати нові ідеї! Не бійтеся ставити запитання, експериментувати з рішеннями та використовувати сучасні інструменти для проєктування. Головне — отримувати задоволення від процесу та вчитися на кожному кроці, адже навіть маленький досвід сьогодні стане великим плюсом у майбутніх проєктах.